Круговерть

настрій

Сонячний промінь

11.09.2016

 «Я спіймав у долоню сонячний промінь, що падав на неї із вікна, і легенько поклав їй на щоку» Х. Муракамі

Нам не потрібні ті гори, де (як кажуть) час змінює свій хід і починає йти або надто швидко, або неначе зупинятись, бо ще (кажуть) щасливі часу не помічають.
То кого йому дивувати, якщо ми щасливі?
Час вимірюється банановими шкірками, маминими усмішками, вечірніми прогулянками, а ще тим, коли ми разом. Якими ми були вчора? Я гладив твої руки, поки ти вишивала, і всі крихітні створіння з нашої кухні задоволено переглядалися. І вночі вони шепчуть нам, що ранки прекрасні, а рани, що потребують йоду ­ на ранок загоєні.
Ми живемо в світі, де все турбується про нас. 
У нашому щасті час інколи відчуває себе покинутим. І тому хтось вигадав день і ніч, бо ніч для сну, а зранку ми знову зустрінемось. 
Коли я прокинувся, я спіймав сонячний промінь і легенько поклав тобі на щоку.

Тарас Шило
Фото: Данило Милян

 

@kruhovert